Опалювальні теплиці – штучне та природне обігрівання

Щоб вирощувати в теплиці розсаду, ранню зелень та інші корисні рослини, необхідно створювати та постійно підтримувати оптимальні умови для їхнього розвитку. Штучне обігрівання опалювальної теплиці дозволить висаджувати розсаду в ґрунт і захистити її від травневих та навіть червневих морозів. При виборі підходящого обладнання враховується цілий ряд факторів:
- корисна площа теплиці;
- тип укривного матеріалу;
- види рослин на грядках;
- місце розташування об'єкта;
- вид палива, що найчастіше використовується на території цієї місцевості та інше.
Види штучного обігріву теплиці з полікарбонату
Найбільш поширені види:
- Обігрів за допомогою електрики – найдоступніший, перспективний та зручний, оскільки в сучасних умовах електричні мережі є майже в кожному населеному пункті.
- Обігрів твердим паливом також можна віднести до доступних – дрова, вугілля, торф оточують земельні ділянки в достатній кількості, в кожному регіоні – свій вид.
- Обігрів теплиці газом – дуже зручний спосіб, але з економічної точки зору він є найдорожчим. Газове опалення вигідне при вирощуванні рослинної продукції на продаж. У цьому випадку витрати на обігрів великих приміщень окупаються з лишком.
- Водяне опалення теплиць можна віднести до будь-якого з попередніх видів. Все залежить від того, який вид палива використовується для нагріву водяної системи. Цей метод також дуже зручний і економічно вигідний.
Електричне опалення – інфрачервоні обігрівачі
Інфрачервоні обігрівачі є найбільш перспективними, оскільки тут нагрівається не повітря в самій теплиці, а ґрунт з рослинами. При такому обігріві приміщення нагрівається поступово, що особливо подобається рослинам.
Кабельний обігрів теплиць з економічної точки зору також вважається витратним, це по суті той самий «тепла підлога». Однак, він дуже ефективний і все частіше використовується на великих та малих площах. Суть цього методу полягає в прокладанні нагрівального кабелю всередині грядки.
Конвектори – це прилади, які дають тепло за рахунок нагрівання спіралей. Вони швидко та якісно прогрівають повітря в теплицях. До переваг можна віднести поступове, плавне нарощування температури по всьому об’єму приміщення. До недоліків – прогрівання самої землі практично відсутнє.
Калорифери – це конвектори, оснащені вентилятором. За допомогою вентилятора можна направляти потік теплого повітря в потрібну сторону. Однак, слід враховувати, що калорифери сильно сушать повітря, що не дуже подобається рослинам.
Опалення на твердому паливі
Звичайну пічку для обігріву теплиці можна скласти з цегли з грубою або без неї. Для сучасних городників і садівників торгові мережі пропонують готову піч марки «Булер’ян». Конструкція дозволяє зробити закладку дров, при цьому горіння може тривати від 6 до 8 годин. Постійна температура в приміщенні обігріваємого парника підтримується автоматично, що дуже зручно, особливо вночі.
Опалення полікарбонатної теплиці газом
Опалення газом подобається користувачам своєю автономністю, можливістю регулювати температуру в автоматичному режимі. Газовий котел є теплообмінником, в якому повітря нагрівається і розповсюджується вентилятором.
Водяне опалення теплиць
Система водяного опалення вважається найм’якішою, універсальною, вигідною та зручною, тому що гаряча вода одночасно обігріває повітря та ґрунт. Обігрів теплиці методом зворотних потоків забезпечує оптимальний мікроклімат, комфортний для росту рослин. Монтаж водяної системи здійснюється за попередньо складеною схемою, з урахуванням ухилів рельєфу.
Опалення теплиць за допомогою сонячних променів
Окрім штучного обігріву, можна активно використовувати природні джерела тепла. Опалення парника за рахунок сонячного випромінювання – найекономніший спосіб. Тут не потрібні капіталовкладення, враховується тільки фактура та якість укривного матеріалу. Варто згадати, що покриття з поліетиленової плівки абсолютно не утримує тепло, що призводить до великих теплових втрат. На відміну від плівкового покриття, стільниковий полікарбонат зберігає внутрішню температуру і не випускає нагріте повітря за межі теплиці. Саме листи з полікарбонату найкраще використовувати для обігріву розсади.
Однак цей матеріал має низку недоліків:
- Ефективний тільки вдень, і тільки в сонячну погоду.
- Складнощі з регулюванням інтенсивності нагріву, іноді цей метод навіть шкодить: під палаючими променями сонця рослини отримують опіки, доводиться робити затінення.
- В сонячний час температура повітря всередині теплиці різко відрізняється від температури ґрунту: на поверхні землі, наприклад, t становить +15°С, тоді як під стелею перевищує +50°С, що також негативно позначається на рості рослин.
Незважаючи на це, цей спосіб акумулювання тепла найчастіше використовують власники дачних ділянок.
Акумулювати тепло можна двома способами:
- Ставиться ємність з водою, яка під впливом сонячних променів вдень нагрівається, а вночі тепла вода віддає своє тепло і підтримує температуру навколишнього середовища.
- Повітря, що нагрівається вдень, подається за допомогою вентилятора в систему трубопроводів, прокладених у шари ґрунту. Вдень гарячі потоки віддають своє тепло, нагріваючи ґрунт, а вночі земля зігріває повітря всередині теплиці.
Завдяки цим методикам можна плавно змінювати температурні режими вдень і вночі.
Біологічний обігрів теплиці
Суть цього методу полягає в біологічному розкладі органіки або гною. Для цих цілей використовують кінський гній, який довго перегниває, приблизно 120 днів, а тепла при цьому дає багато.
Гній закладається в траншеї під грядками, товщина шару становить 40-60 см. У процесі розкладу гній підгріває ґрунт на грядках, що благотворно впливає на ріст рослин. Хімічні процеси збагачують повітря вуглекислим газом, що також корисно для росту рослин. Якщо тепла, виділеного органікою, не вистачатиме для опалення всієї теплиці, власнику теплиці доведеться облаштовувати штучний обігрів.